«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

26-09-2017
Довкілля

Кліматична дипломатія ЄС: висновки та рекомендації для України

Опис

В аналітичному документі розглядається еволюція глобальної кліматичної дипломатії у 1972-2017 рр. та її специфіка в сучасний період. Проілюстровано особливості переговорного процесу на Конференціях Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, труднощі з формуванням загальної узгодженої кліматичної політики на глобальному міждержавному рівні. Аналізуються основні документи міжнародної кліматичної дипломатії – Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол і Паризька угода, а також документи у сфері кліматичної дипломатії в ЄС. Досліджується розвиток кліматичного політичного дискурсу в Україні і його відображення в нормативних документах.

Відкрити pdf

Однією з найбільш актуальних проблем людства є глобальна зміна клімату (ЗК). Після того як на глобальному рівні визнано необхідність вирішення проблеми зміни клімату з’явився новий напрям міжнародної дипломатії – кліматична дипломатія.

На міжнародному рівні знайти шляхи розв’язання проблеми зміни клімату є досить важко. Це пов’язано із специфікою глобальної проблеми зміни клімату, враховуючи різний вплив зміни клімату на різні держави, різний рівень економічного розвитку та спроможність держав у запобіганні зміні клімату та адаптації до неї, різний рівень поточних та історичних викидів ПГ різних держав, тісний зв’язок проблеми зміни клімату з економікою, складність вирішення енергетичних питань на глобальному рівні тощо.

Але в той же час, цілі кліматичної дипломатії на міжнародному рівні є чіткими та зрозумілими, і світова спільнота не може не враховувати нагальну необхідність вирішення проблеми ЗК, беручи до уваги загрози, які несе ЗК.

Міжнародні стандарти захисту прав людини повинні бути основою для розроблення та вжиття заходів запобігання ЗК, а справедливість та рівність є тими аспектами, які повинні враховуватися при вирішенні проблеми глобальної ЗК на міжнародному рівні. Також варто враховувати, що негативні наслідки ЗК можуть проявлятися в різних аспектах – екологічному, соціальному, економічному, природному, правовому, моральному, естетичному та ін. Всі ці форми шкоди взаємопов’язані та мають економічний вимір, тому за підрахунками науковців бездіяльність щодо вирішення проблеми ЗК може коштувати світовій спільноті набагато дорожче, ніж вжиття заходів щодо запобігання та адаптації до ЗК, хоча й останні витрати можуть бути значними, особливо для країн, що розвиваються.

В ЄС питанню кліматичної дипломатії приділяється значна увага, і воно обговорюється на зустрічах високого рівня. ЄС є світовим лідером як на міжнародному рівні, так і у сфері запровадження нових механізмів та інструментів в досягненні цілей політики щодо ЗК на рівні ЄС, тому досвід ЄС є надзвичайно актуальним для України. 6 Кліматична дипломатія в ЄС: висновки та рекомендації для України

На відміну від ЄС, в Україні питанню вирішення проблеми зміни клімату не приділено достатньо уваги. Загальноприйнятою є думка про те, що ЗК та питання довкілля не є пріоритетом діяльності держави, оскільки в сучасний період більш важливими є питання, наприклад, обороноздатності, енергетичної безпеки, економічного розвитку тощо. Це свідчить про не достатнє усвідомлення владними інституціями та політиками важливості врахування проблеми ЗК при формуванні та реалізації державної політики у всіх сферах, а також неусвідомлення ризиків та наслідків ЗК на глобальному, регіональному та національному рівнях.

У результаті аналізу основних напрямків розвитку кліматичної дипломатії у світі та в ЄС, враховуючи висновки наукових експертів щодо реальності загроз ЗК, а також виклики сьогодення, пов’язані із енергетичною залежністю, технологічною відсталістю, низьким рівнем екологічної свідомості в Україні, здійснено висновок про необхідність обрання Україною шляху низьковуглецевого розвитку із амбітними цілями щодо скорочення викидів ПГ, які повинні стати складовою державної політики в різних секторах економіки України. Для цього на законодавчому рівні повинні бути сформовані чіткі цілі національної політики, що відповідають міжнародним угодам у сфері ЗК та цілям кліматичної дипломатії, прийняте необхідне законодавство та розробленні чіткі прозорі механізми контролю за його виконанням.

аналітика

найближчі події

131 запросов за 0,526 секунд.