«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

31-05-2019
Східне партнерство

Що отримала Україна в Східному партнерстві: 10 досягнень за 10 років

Один з результатів ініціативи Європейського Союзу – падіння впливу Росії на пострадянському просторі.

У травні Східне партнерство (СхП) відсвяткувало 10-річчя із дня свого запуску 2009 року. Ця ініціатива Європейського Союзу сприяє проведенню демократичних реформ в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані та Білорусі, а також зміцнює відносини та співпрацю між цими країнами і ЄС. Напередодні святкування Європейська служба зовнішньої дії опублікувала інфографіку, в якій підсумовано 10 найбільших досягнень Східного партнерства для всього регіону СхП. У свою чергу, Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства проаналізувала, в чому полягають головні 10 досягнень Східного партнерства з точки зору пріоритетів та інтересів України.

1) Посилилась взаємодія між країнами Східної Європи під егідою Європейського Союзу без участі Росії

Завдяки створенню Східного партнерства відбулося переформатування пострадянського простору, також суттєво підвищилась увага Європейського Союзу до регіону. Водночас Росія втратила монополію впливу на частину пострадянських країн, в тому числі на Україну, хоча у деяких країнах СхП досі зберігає домінуючу роль. Країни Східного партнерства отримали можливість посилити політичний діалог з ЄС та між собою, долучатися до формування спільного порядку денного завдяки участі у самітах СхП, зустрічах міністрів країн Східного партнерства та інших форматах політичного залучення. Таким чином, з’явився ще один майданчик для зустрічей з лідерами держав-членів ЄС на найвищому рівні, на відміну від двосторонніх самітів, де присутні лише лідери інституцій ЄС.

2) Підписання Україною, Грузією та Молдовою Угод про асоціацію з ЄС та зростання торгівлі з Євросоюзом

Грузія та Молдова підписали Угоди про асоціацію 2014 року, того ж року ці Угоди почали діяти. У випадку з Україною цей процес зайняв триваліший час, що було пов’язано з референдумом у Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію, а також тристоронніми переговорами з Росією щодо Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Тимчасово Угода про асоціацію між Україною та ЄС запрацювала 2014-го, крім ПВЗВТ, яка почала тимчасово застосовуватися з 2016 р., а повністю Угода набула чинності з 1 вересня 2017 року. Це амбітний документ, який запустив довгоочікувані реформи. Наприклад, запрацювали нові європейські процедури, які посилять екологічний контроль над проектами будівництва або реконструкції об’єктів, що можуть завдати шкоди довкіллю. Зона вільної торгівлі, яку відкриває нам Угода про асоціацію, сприяє зростанню експорту. За підсумками 2018 р., експорт товарів з України до ЄС перевищив експорт 2013 року (довоєнний рівень) фактично на 3,4 млрд. дол. та становив 20,16 млрд. дол., що становить 42,6% від загального експорту України. При цьому зростання експорту відбувається, незважаючи на економічні втрати за рахунок тимчасово окупованих територій.

3) Впровадження стандартів ЄС

Окрім Угоди про асоціацію, Європейський Союз пропонує країнам-партнерам й інші дорожні карти реформ. Однією з таких є “20 досягнень Східного партнерства до 2020 р.”. На відміну від Угоди про асоціацію, “20 досягнень” не є обов’язковими до виконання, проте охоплюють деякі сфери, яких немає в Угоді, або ж уточнюють і доповнюють Угоду. За результатами дослідження експертів Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, проведеного 2018 року, Україна активно просувалася у напрямку виконання 17 з 20 досягнень – у сферах боротьби з корупцією, реформи державного управління, безпеки, розвитку малого та середнього бізнесу, впровадження Зони вільної торгівлі з ЄС, захисту довкілля, візової лібералізації тощо. Експерти пояснюють таку активність тим, що багато цілей, які ЄС поставив для України до 2020 року, перегукуються із завданнями Угоди про асоціацію.

4) Безвізовий режим з Європейським Союзом

Безвізовий режим ЄС з Грузією та Молдовою набув чинності 28 березня 2017 року, а з Україною – 11 червня 2017-го. Станом на травень 2019 р. понад 2,5 млн. українців уже скористались безвізом.

5) Доступ до програм ЄС

Завдяки участі у Східному партнерстві країни-партнери мають можливість брати участь у низці програм, які діють в рамках Європейської політики сусідства чи безпосередньо в рамках ініціативи Східного партнерства. Вони спрямовані на розвиток малого та середнього бізнесу, освіти, культури, науки та інновацій, академічної мобільності, інфраструктури міст тощо. Серед цих програм такі ініціативи як EU4Business, EU4Energy, EU4Youth, “Креативна Європа”, “Культура і креативність”, “Мери за економічне зростання”, “Угода мерів – демонстраційні проекти”, “Erasmus+”, “Горизонт 2020”, “Інтегроване управління кордонами” та інші.

6) Посилення поінформованості про ЄС та його діяльність в Україні

Завдяки розвитку співпраці Європейського Союзу з країнами Східного партнерства посилилась поінформованість громадян цих країн про Євросоюз та його діяльність. Це, в свою чергу, сприяє зростанню довіри до Європейського Союзу. За результатами соціологічних досліджень, 2018 року 66% українців довіряли ЄС – це більше на 7%, ніж 2017-го.

7) Відчуття та усвідомленість українцями приналежності до єдиного Європейського простору

Поглиблення співпраці та інтеграції з Європейським Союзом посилили серед українців відчуття себе європейцями. Якщо у травні 2013 року вважали себе європейцями 34,3% українців, у жовтні 2017-го – 40%, то вже у серпні 2018-го – 44% громадян.

8) Створення інституцій Східного партнерства для міжурядової, міжпарламентської, а також бізнесової співпраці

Урядовці й експерти країн ЄС та Східного партнерства співпрацюють в рамках Платформ та тематичних панелей СхП. Окрім того, зазвичай, раз на рік відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС та Східного партнерства. Співпраця між парламентами країн Східного партнерства відбувається в рамках Парламентської асамблеї ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ). Білорусь наразі не приймає участі в засіданнях ЄВРОНЕСТу з політичних причин, пов’язаних із дотриманням демократії у країні. Окрім того, у червні 2018 р. була створена Міжпарламентська асамблея “Україна-Молдова-Грузія”. Для представників місцевих влад регіону діє Конференція місцевих та регіональних рад (CORLEAP), а для бізнесу – Бізнес-Форум Східного партнерства.

Такі майданчики допомагають об’єднувати зусилля у проведенні реформ та поглибленні інтеграції шести країн СхП з ЄС, а також працювати над візією подальшого розвитку Східного партнерства.

9) Створення Форуму громадянського суспільства Східного партнерства для взаємодії між громадськістю Східного партнерства та посилення їхнього впливу на національні уряди й інституції ЄС

Створення Форуму дало унікальну можливість для мережування організацій громадянського суспільства країн регіону та підтримки діалогу з високопосадовцями 6-ти країн СхП та ЄС. Завдяки об’єднанню зусиль, громадськості легше достукатися до країн-учасниць ініціативи, якщо необхідно привернути уваги до певних проблем або ж тиснути на національні уряди. Наприклад, у лютому 2019 року Керівний комітет Форуму громадянського суспільства Східного партнерства закликав Раду ЄС із закордонних справ, а також міністрів закордонних справ країн-членів ЄС відреагувати на агресивні дії Росії в районі Керченської протоки. Керівний комітет звернув увагу на необхідність адресних санкцій та підтримки Європейським Союзом регіону Азовського моря.

Неурядові організації, які входять до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, можуть отримувати гранти для реалізації своїх проектів, при цьому до виконання проекту мають бути залучені громадські організації не менше ніж з трьох країн Східного партнерства.

10) Підтримка Європейським Союзом сильнішого залучення неурядових організацій і громадян країн-партнерів до впровадження політики Східного партнерства

Окрім Форуму громадянського суспільства, існує низка інших інструментів підтримки Європейським Союзом організацій громадянського суспільства Східного партнерства. З започаткуванням Східного партнерства зросли обсяги фінансування ЄС такої співпраці. Розпочали діяти спеціальні програми з навчання і розвитку навичок організацій громадянського – наприклад, Регіональний механізм підтримки громадянського суспільства Східного партнерства (2016-2020 рр.), Європейський фонд за демократію, стипендійна програма для лідерів громадянського суспільства Східного партнерства, Школа Східного партнерства та інші ініціативи.

Ярослав Литвиненко, Ольга Машталер (проект “Громадська синергія”)

Статтю підготовлено на основі аналітичного матеріалу Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства “10 ключових досягнень Східного партнерства: український вимір”.

Джерело: Сьогодні

Статті в ЗМІ

найближчі події

123 запросов за 0,496 секунд.