«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

17-04-2019
Моніторинг виконання Угоди про асоціацію

Законодавчий спам: чому в Ради не доходять руки до справді важливих ініціатив

Верховна рада все більше та більше стає подібною на велике законодавче сміттєзвалище.

Популісти внесуть ще безліч законопроектів начебто на користь громади, які неможливо виконати, але ж в Верховній раді вже лежать важким спамом понад 10 тисяч подібних новацій.

Загалом ВР приймає приблизно 200 законопроектів щороку, а відсутність механізму першочергового розгляду євроінтеграційних ініціатив призводить до того, що більшість із проєвропейських законів чекають розгляду в середньому два роки.

Ці терміни можуть ще суттєво збільшитись, а прийнятий на конституційному рівні курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію залишиться декларативним.

Нагадаємо, що за Угодою про євроінтеграцію з ЄС Україна має імплементувати близько 350 директив та регламентів Європейського Союзу до національного законодавства до кінця 2025 року, але на сьогодні темпи гармонізації вітчизняного права суттєво відстають від запланованих. Практично в усіх сферах наближення законодавства до норм права ЄС є дуже подібні проблеми – законопроекти роками чекають розгляду, з одного й того ж питання може бути подано декілька суперечливих законодавчих ініціатив, і все це ніяк не регламентовано.

Можна виокремити декілька тенденцій, які гальмують процес законодавчих перетворень.

По-перше, не вирішена проблема законодавчого спаму.

Лічильник законопроектів, які зареєстровані і перебувають на розгляді у парламенті, давно перевалив за 10 тисяч, але це мало кого хвилює.

Три роки з Верховною радою працювала спеціальна місія Європарламенту, а вирішення проблеми, яке влаштовувало би всіх, так і не було знайдено. Очевидно, у наступному скликанні ВР доведеться йти шляхом внесення змін до Конституції з метою обмеження права законодавчої ініціативи на основі польського або німецького досвіду: у цих країнах діють вимоги щодо мінімальної необхідної кількості підписів депутатів для реєстрації законопроекту.

Це потрібно не стільки для виконання Угоди (щоб євроінтеграторів не звинуватили в прагненні обмежити парламентську демократію), скільки для оздоровлення законотворчого процесу і обмеження відверто недієздатних популістських ініціатив, на які відволікаються ресурси – подаються висновки профільних комітетів, юристів тощо.

По-друге, як це не прикро визнавати, Рада виявилася не завжди спроможною динамічно розглядати складні законопроекти, що належать до сфер, охоплених Угодою про асоціацію, і це гальмує просування українських товарів на ринки ЄС.

Досі середній термін розгляду “євроінтеграційного” законопроекту становить від 1 до 2,5 років. Всі розуміють, що є різні інтереси, які не завжди збігаються із наслідками впровадження тих чи інших норм права ЄС. Однак чи можливо взагалі прогнозувати вигоди і витрати від прийняття певного законопроекту (як для бізнесу, так і для держави), якщо він не рухається два роки?

Один з останніх прикладів – законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності” №6235, який розглядався майже два роки і не був прийнятий. На заміну йому внесено законопроект №10183, доля якого теж може бути не дуже радісною за півроку до парламентських виборів. Два роки між двома однотипними законопроектами і нульовий результат. За цей час до парламенту внесено майже чотири тисячі інших законопроектів, більшість з яких не має жодного стосунку до стратегічного курсу на євроінтеграцію.

Менше з тим, в парламенті щоденно реєструється 5,5 законопроектів. Де логіка?

Інший законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію” №7123 відкладений, хоча прогрес у прийнятті пакета у сфері стандартизації є ключовим для початку переговорів щодо укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, яка має вирішальне значення для визнання українських товарів на єдиному ринку ЄС.

По-третє, навіть процес відхилення тих чи інших новацій займає невиправдано тривалий час.

Так, після двох з половиною років розгляду Рада повернула урядовий законопроект “Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами” №4611. А законопроект “Про залізничний транспорт” вноситься до парламенту вже вчетверте. Три попередніх були відкликані, повернуті на доопрацювання, або зняті з розгляду. Майже три роки розглядаються законопроекти про внутрішній водний транспорт.

Історія розгляду і прийняття закону “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” (прийнятий 6 грудня 2018 року) налічує 2 роки 10 місяців, загалом було подано три законопроекти з цього питання.

По-четверте, суттєвий прогрес у прийнятті законодавчих новацій часто пов’язаний з асиметричними діями наших міжнародних партнерів, яким уривається терпець.

Наприклад, саме цим зумовлено низку законодавчих змін у сфері охорони прав інтелектуальної власності. Після минулорічної загрози для українських постачальників втратити ринок США (тоді уряд США розглядав можливість обмеження доступу на ринок через відсутність прогресу у захисті прав інтелектуальної власності – а простіше, через піратство), були прийняті закони “Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (щодо подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату)” та “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”.

При цьому законопроект №6023 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних значень” вже рік чекає на розгляд у другому читанні.

П’яте: не завжди важливі законопроекти мають шанс дійти навіть до сесійної зали. Так, законодавчі ініціативи у сфері електронних комунікацій застрягли у профільному комітеті ВР з… осені 2016 року. До речі, на розгляді цього ж комітету з питань інформатизації та зв’язку є цікавий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму. Можливо, його варто доопрацювати для протидії законодавчому спаму?

Уся ця ситуація приводить до висновків:

будь-які політичні та економічні пріоритети, навіть записані у міжнародних угодах, закріплені Конституцією, ризикують розбитись об стіну законодавчого спаму в парламенті.

І будь-які передвиборчі декларації та гасла, з якими політичні сили підуть на вибори восени, мають великі шанси залишитись прописаними лише на рекламних бордах.

Автор: Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Громадська синергія”

Джерело: Європейська правда

Статті в ЗМІ

найближчі події

123 запросов за 0,261 секунд.