«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

06-02-2019
Громадська синергія

Дайджест новин з європейської інтеграції, ЄС та Східного партнерства за 14січня-3 лютого

Опис

Чим завершився перший місяць 2019 року? Підбито підсумки обігу товарами агропромислового комплексу між Україною та ЄС у 2018 році – він зріс на 11,4% та сягнув понад $9 млрд ($6,3 млрд припадає на український аграрний експорт).  В свою чергу, Україна відмовилась від багатьох технічних стандартів Радянського Союзу «ГОСТ» та поступово впроваджує європейські стандарти. 

ЄС передав Україні та Росії пропозиції щодо майбутнього транзиту газу через Україну. Водночас Румунія, що головує в Раді ЄС, хоче внести зміни до європейського законодавства, яке може ускладнити будівництво газопроводу «Північний потік-2».

В ЄС закликали Росію звільнити захоплених українських моряків в районі Керченської протоки. Також стало відомо, що в ЄС можуть обговорити «азовські» санкції проти Росії у лютому-березні. А наприкінці січня до України прибула місія Європейського Союзу, щоб оцінити наслідки блокади Росією Азовського моря і посилити підтримку Приазов’я.

Наприкінці дайджесту – огляд публікацій, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія», а також досліджень закордонних аналітичних центрів.


За 2018 рік товарообіг АПК між Україною та ЄС зріс на 11,4% та сягнув понад $9 млрд ($6,3 млрд припадає на український аграрний експорт)

 У 2018 році зовнішньоторговельний обіг товарами агропромислового комплексу між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4%, порівняно з 2017 роком, та сягнув понад $9 млрд. З них $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. При цьому спостерігається щорічне зростання українського експорту продукції АПК до країн ЄС: в 2016 році він був трохи більше ніж $4 млрд, в 2017 році – $5,8 млрд. Лідерами українського аграрного експорту до ринків ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Серед 5-ти ключових імпортерів наших аграрних та харчових продуктів в ЄС – Нідерланди, Іспанія, Італія, Німеччина та Польща (Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Водночас, за повідомленням Українського клубу аграрного бізнесу, станом на 21 січня Україна закрила квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу меду, виноградного і яблучного соків, а також основну і додаткову квоти на кукурудзу. Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (Джерело).

 

ЄС запросив проведення двосторонніх консультацій з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо мораторію на експорт необробленої деревини

ЄС вважає, що довгострокове обмеження торгівлі Україною є порушенням ключових торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які забороняють будь-які форми обмежень на експорт. В Європейському Союзі зазначають, що неодноразово пропонували співпрацю щодо збереження та управління лісами. Однак, заборона експорту з України не може вважатися відповідним чи ефективним заходом для цієї мети.

Консультації за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС є першим кроком у вирішенні спорів. В ЄС сподіваються, що питання може бути успішно вирішене під час цих двосторонніх консультацій (Європейська Комісія).

 

Україна зможе експортувати до ЄС з пільговою ставкою мита товари, які вона виробила з ізраїльської сировини
21 січня Україна підписали Угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем. В Уряді України зазначають, що, оскільки  з 1 січня цього року Україна набула членства в Пан-Євро-Мед, це дозволяє нам створити трикутник вільної торгівлі ЄС-Україна-Ізраїль. Тобто українські виробники зможуть імпортувати сировину та матеріали з Ізраїлю, переробляти їх в Україні та експортувати з пільговою ставкою мита до ЄС (Урядовий портал).

Також Уряд України розпорядився переглянути Угоду про вільну торгівлю з Грузією. Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) (Європейська правда).

Рекомендуємо до прочитання:
Вільна торгівля та нічого зайвого: що дає Україні ЗВТ із Ізраїлем
Автор: Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Європейська правда)

Пан-Євро-Мед — нові експортні можливості для українського бізнесу
Автор: Роксолана Підласа, радник міністра економічного розвитку і торгівлі України (Дзеркало тижня)

 

Україна відмовляється від технічних стандартів Радянського Союзу «ГОСТ» та поступово впроваджує європейські стандарти
З 1 січня 2019 року переважна більшість технічних стандартів Радянського Союзу «ГОСТ», розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні. Однак, до 1 січня 2022 року ще діятимуть 1173 радянські ГОСТи. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України підкреслюють, що продовження дії радянських ГОСТів після 2022 року неможливе. Стандарти Радянського Союзу суперечать нововведенням, запровадженим у сфері технічного регулювання України та зобов’язанням України щодо реформування сфери технічної стандартизації, передбаченими Угодою СОТ та Угодою про асоціацію з ЄС. Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна поступово впроваджує як національні стандарти гармонізовані європейські стандарти (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

 

Місія Європейського Союзу оцінила наслідки блокади Росією Азовського моря для того, щоб посилити підтримку Приазов’я
27 січня–2 лютого в Україні перебувала місія Європейського Союзу на чолі з Томасом Майр-Гартінгом, виконавчим директором з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії, та Пітером Вагнером, керівником Групи підтримки України при Єврокомісії. Головна мета місії – оцінка економічної, соціальної та політичної ситуації в регіоні, який відчутно постраждав від режиму перевірок, який Росія ввела на Азовському морі. За результатами висновків, які отримає місія, ЄС проведе оцінку того, як посилити підтримку Приазов’я – зокрема, ґрунтуючись на чинних програмах та у співпраці з європейськими фінансовими інституціями (Представництво Європейського Союзу в Україні).

У своєму інтерв’ю Пітер Вагнер виразив сподівання, що в середині лютого під час наради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС на порядку денному підніматимуться питання щодо України і ця поїздка створить основу для ухвалення більш конкретних рішень (Сьогодні).

Водночас міністр інфраструктури Володимир Омелян зазначає, що розраховує на допомогу Європейського Союзу у будівництві автошляхів між Маріуполем, Бердянськом та Херсоном. Це має продовжити і поєднати морські порти України з транспортним кордоном до Європейського Союзу (Укріфнорм).

Варто також зазначити, що 29 січня відбулася спільна робоча поїздка міністрів закордонних справ України Павла Клімкіна, Королівства Данія Андерса Самуельсена, та Чеської Республіки Томаша Петршічека до м. Маріуполь. У ході візиту міністри відвідали КПВВ «Гнутове» та Маріупольський морський порт, а також здійснили оглядову поїздку акваторією Азовського моря (Міністерство закордонних справ України).

 

В ЄС закликали Росію звільнити захоплених українських моряків в районі Керченської протоки. Водночас, в ЄС можуть обговорити «азовські» санкції проти Росії у лютому-березні
Європейський Союз очікує від Росії негайного звільнення 24-х українських моряків поблизу Керченської протоки, яких вона захопила наприкінці листопада 2018 року. ЄС також закликав шанувати їхнє право на судове представництво та безперешкодний доступ консульських представників, а також гарантувати належне медичне лікування для поранених членів екіпажу (Представництво Європейського Союзу).

Водночас, за словами глави Міністерства закордонних справ України Павла Клімкіна, наразі в ЄС обговорюють можливість запровадження нових обмежень проти Росії за агресію в Керченській протоці. Їх формат міністри закордонних справ ЄС зможуть обговорити у лютому й березні (Європейська правда). За інформацією Reuters, до Литви, Швеції, Великої Британії і Польщі, які вже давно зайняли жорстку позицію щодо Росії, тепер до пропозиції додаткових санкцій приєдналися Данія та Словаччина (Reuters).

 

ЄС передав Україні та Росії пропозиції щодо майбутнього транзиту газу через Україну
21 січня у Брюсселі відбувся 2-й раунд політичних тристоронніх переговорів ЄС з Росією та Україною щодо майбутнього транзиту газу через Україну. Під час зустрічі сторони підбили підсумки переговорів, що стосувалися нормативно-правової бази для майбутнього контракту з транзиту; тарифів; анбандлінгу оператора газотранспортної системи в Україні; майбутніх газових потреб ЄС. Також Віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шевчович подав до розгляду Україні та Росії пропозицію щодо основних параметрів майбутнього транзитного договору: його тривалість, обсяги і тарифи, інвестування та підтримка газової системи, юридичні та технічні вимоги (Представництво Європейського Союзу в Україні).

Наступні газові консультації у тристоронньому форматі на міністерському рівні можуть відбутися у травні.

Більше про газові переговори між ЄС, Україною та Росією ви можете прочитати у статтях:

«Газпром» у пошуках машини часу: що показали нові газові переговори з РФ» (Європейська правда).
Автор: Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції.

Газпром-Нафтогаз. Що чекає на російсько-український газовий контракт (НВ. Бізнес).


Кабмін затвердив План заходів щодо комунікації євроінтеграції на 2018-2021 роки

30 січня Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. План має сприяти скоординованим діям органів влади щодо комунікації у сфері європейської інтеграції. Це, в свою чергу, допоможе підвищити рівень підтримки громадянами України державної політики у сфері європейської інтеграції. У рамках Плану запланована кампанія з інформування про успішні практики впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя та історії успіху українського бізнесу, науки, культури, громадських ініціатив у ЄС. У межах кампаній також заплановано виготовлення інформаційної, аудіовізуальної, друкованої продукції та поширення її серед громадян різними каналами комунікації (Урядовий портал).


Єврокомісія та Світовий банк розробили інвестиційний план для країн Східного партнерства щодо Транс’європейської транспортної мережі на 13 млрд євроЄвропейська комісія та Світовий банк розробили орієнтовний План дій щодо інвестицій в Транс’європейську транспортну мережу (TEN-T). Мета плану – розвивати транспортні сполучення та забезпечувати економічне зростання в країнах Східного партнерства. В рамках інвестиційного плану було визначено пріоритетні проекти в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіці Молдова та Україні. Сукупна вартість цих проектів становить близько 13 мільярдів євро, а їх втілення передбачає будівництво та ремонт 4800 кілометрів автомобільних та залізничних доріг, а також 6 портів та 11 логістичних центрів (Представництво Європейського Союзу в Україні).


Румунія, що головує в Раді ЄС, хоче внести зміни до європейського законодавства, яке може ускладнити будівництво газопроводу «Північний потік-2»
15 січня в Брюсселі на рівні експертів країн ЄС відбулось обговорення поправок до газової директиви Європейського Союзу. Це, зокрема, пов’язано з тим, що з 1 січня 2019 року Румунія, очоливши головування в Раді ЄС, вирішила пришвидшити роботу в напрямку зміни законодавства, яке б ускладнило будівництво газопроводу «Північний потік-2». Румунія хоче ввести зобов’язання погоджувати створення нових газопроводів, що з’єднують країни Євросоюзу, з іншими державами-членами. Брюссель перевірятиме, чи трубопровід відповідає законодавству ЄС, чи немає ризику негативного впливу на внутрішній газовий ринок. За даними ЗМІ, пропозицію Бухареста підтримують 13 країн ЄС (Європейська правда).

Водночас, за повідомленнями фінансового директора компанії Nord Stream 2 AG Пола Коркорана, будівництво газопроводу «Північний потік-2» вже завершено на 30%. Очікується, що його перша нитка буде готова в листопаді, а друга в грудні (УНІАН).

Нагадаємо, що проти будівництва «Північного потоку-2 також виступає Україна. Наприкінці 2018 року українські народні депутати закликали уряд Німеччини до перегляду політики щодо будівництва «Північного потоку-2». Вони підкреслили, що газопровід матиме негативний вплив на Україну, зокрема, її безпеку (facebook – Hanna Hopko).

 

Греція ратифікувала угоду з Македонією про зміну назви останньої на «Республіку Північна Македонія». Румунія хоче почати переговори про вступ Македонії в ЄС у червні

25 січня парламент Греції ратифікував угоду з Македонією, яка змінює назву останньої на «Республіку Північна Македонія» (The Economist). Ратифікація Угоди Грецією завершує майже 30-ти річну суперечку між Афінами та Скоп’є щодо назви Республіки Македонія. Це відкриває шлях Македонії до вступу в ЄС і НАТО, який раніше блокувала Греція.

Водночас Георге Чіамба, Міністр європейських відносин Румунії, яка наразі головує в Раді ЄС, зазначив, що хотів би початку переговорів про членство Македонії в Європейському Союзі на зустрічі міністрів ЄС у червні (The Associated Press). В той же час, за словами Генерального директора з європейської політики сусідства і переговорів про розширення Крістіана Даніельссона, якщо переговори про вступ Македонії до ЄС почнуться в цьому році, то країна має досягти результатів у реформі судової системи, державного управління та боротьби з корупцією (The Associated Press).

Вже 6 лютого 2019 року у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі постійні представники 29 держав-членів Північноатлантичного альянсу підпишуть протокол про приєднання Македонії до Альянсу (NATO).

 

Франція, Німеччина та Великобританія запускають механізм, який дозволить торгувати з Іраном в обхід санкцій США
Франція, Німеччина і Великобританія оголосили про створення Інструменту для підтримки торговельних обмінів з Іраном (INSTEX SAS). За допомогою нової платіжної системи здійснюватимуться розрахунки між європейськими та іранськими компаніями. Це допоможе обійти санкції Вашингтона проти Тегерана. INSTEX приділятиме основну увагу найбільш значущим для іранського народу секторам – фармацевтика, медичні прилади, продукти харчування і сільськогосподарські товари (Federal Foreign Office, Germany). За даними ЗМІ, ЄС хоче запустити цей механізм на рівні всього блоку (Європейська правда).

Створюючи новий механізм для торгівлі, країни ЄС намагаються врятувати ядерну угоду з Іраном, яка була укладена 2015 року між Іраном, Сполученими Штатами, Росією, Китаєм, Великобританією, Францією і Німеччиною. У 2018 році США оголосили про вихід з угоди в односторонньому порядку та відновлення санкцій проти Тегерану.

 

ЄС запровадив перші санкції за використання хімічної зброї у рамках нової санаційної процедури 
21 січня Рада ЄС ввела санкції проти дев’ятьох осіб та однієї установи в рамках нового режиму обмежувальних заходів проти використання та розповсюдження хімічної зброї. Ці особи та установа перші у списку в рамках нового режиму санкцій проти використання та розповсюдження хімічної зброї, створеного 15 жовтня 2018 року. Серед тих, хто потрапив під санкції – два співробітники ГРУ РФ, відповідальні за зберігання, транспортування та використання токсичної нервово-паралітичної речовини в Солсбері (Сполучене Королівство). Санкції також було введено проти сирійської організації, відповідальної за розробку і виробництво хімічної зброї. Санкції передбачають заборону на в’їзд до ЄС і заморожування активів для осіб та установ. Окрім того, особам та установам Євросоюзу заборонено надавати кошти тим, хто потрапив у санкційний список (Представництво Європейського Союзу).


Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія»

Elections 2019 in Moldova: New Сhallenges and New Opportunities for Cooperation within Ukraine-Moldova-Romania Triangle 

До аналізу були залучені експерти Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Ради зовнішньої політики «Українська призма» та інші міжнародні експерти.

Мета дослідження – оцінити ситуацію у Республіці Молдова напередодні та після парламентських виборів у 2019 р., сформувати дороговкази для розробки політик та спільних стратегій щодо Республіки Молдова для представників громадянського суспільства та decision-maker-ів у Румунії та Україні.

 

 

Рекомендації з удосконалення практики надання та використання допомоги Україні з боку Європейського Союзу в рамках Програми територіального співробітництва Східного партнерства

ГО «Центр транскордонного співробітництва», Асоціація регіональних аналітичних центрів

У дослідженні розглядаються організаційні, тематичні, фінансові проблеми та неузгодженості у програмах територіального співробітництва «Молдова-Україна» та «Білорусь-Україна».

 

 

Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні: основні проблеми та шляхи їх вирішення

ГПО «Права людини»

У брошурі наведені основні проблеми у сфері працевлаштування людей з інвалідністю, приклади, що підтверджують ці проблеми, а також можливі шляхи їх вирішення.

 

 

 

Поради щодо пристосування робочих завдань до потреб працівника з інвалідністю

ГПО «Права людини»

В процесі організації роботи працівників з інвалідністю важливо пам’ятати, що це має не тільки створити можливості для роботи, але, разом з тим, підвищити ефективність виконання робочих завдань.
 

 

Роботодавці не отримали жодної гривні на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю

ГПО «Права людини»

В інфографіці відображені суми та види фінансової допомоги роботодавцям від Фонду соціального захисту інвалідів
 

Публікації закордонних аналітичних центрів

 

Working Paper on the strategies of the international financial institutions towards EaP countries 

EU-STRAT

У документі розглядаються стратегії та підходи Міжнародного Валютного Фонду та Світового Банку щодо реформ у країнах Східного партнерства (України, Молдові та Білорусі). Оцінюються основні принципи, цілі та інструменти політики цих міжнародних інституцій у їх взаємодії з владою трьох країн та впровадження програм їх підтримки.

 

 

How Do Technical Barriers to Trade Affect Foreign Direct Investment?

The Vienna Institute for International Economic Studies

У статті проаналізовано, як технічні бар’єри у торгівлі, запроваджені країнами, впливали на об’єм прямих іноземних інвестицій у державах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи протягом 1996-2016 років.

 

 

 

 

Neither super-rich, Nor bankrupt

Centre for Eastern Studies (OSW)

Метою цього документу є вивчення фінансового стану Газпрому. У звіті розглядається зростаюча заборгованість компанії та зменшення капіталізації, наслідки фінансового стану Газпрому для реалізації його інфраструктурних проектів.

 

 

 

Fighting for Europe. European strategic autonomy and the use of force 

The Royal Institute for International Relations

У публікації розглядається необхідність стратегічної автономії для Європейського Союзу. Як зазначає автор дослідження, у короткостроковій перспективі стратегічна автономія має полягати у розширенні можливостей забезпечувати внутрішню безпеку в ЄС, а також досягнення повної стратегічної автономії у реагуванні на кризи у сусідніх країнах. У довгостроковій перспективі – досягти значної автономії для європейських союзників і партнерів по НАТО.

 

 

The Treaty of Aachen. New Impetus for Franco-German Defense Cooperation?

Institut français des relations internationales

22 січня 2019 року Німеччина та Франція підписали Аахенський договір про співпрацю та інтеграцію. Це справжнє «геополітичне диво» після століть франко-німецького суперництва, оскільки ця історична угода створила новий фундамент для відносин між двома країнами.
Підписуйтесь на сторінку проекту «Громадська синергія» у фейсбуці та слідкуйте за євроінтеграційними новинами разом з нами. Проект фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

 

Підписуйтесь на сторінку проекту «Громадська синергія» у фейсбуці та слідкуйте за євроінтеграційними новинами разом з нами. Проект фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Цей дайджест був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія». Зміст дайджесту є виключною відповідальністю його автора і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

дайджести
133 запросов за 0,530 секунд.