«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

16-12-2019
iconАналіз політики, адвокація та діалог зацікавлених сторін
Східне партнерство

1 ціль досягнута, 1 під загрозою, а 18 помірно виконуються: експерти розповіли про реформи в Україні, передбачені Східним партнерством

Україна має поступ у 19 з 20 напрямків у проведенні реформ та досягнення цілей, які ЄС у 2017 р. запропонував країнам Східного партнерства у своєрідній євроінтеграційній дорожній карті «20 ключових досягнень Східного партнерства до 2020 р.». Повністю виконаною наразі є лише одна ціль – почала працювати Школа Східного партнерства у Грузії, до навчання в якій запрошуються мешканці всіх 6-ти країн СхП. Водночас, найбільш проблемною сферою є енергетика.

Про це говориться у свіжому випуску річного моніторингового звіту (вересень 2018 р. – вересень 2019 р.), який підготувала група експертів з Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Це вже третє видання моніторингу, яке щорічно готує Платформа, починаючи з 2017 року. Дослідження було презентовано 16 грудня в Українському кризовому медіа-центрі.

Презентація дослідження «Поступ України у виконанні 20-ти досягнень Східного партнерства до 2020 року

Опубліковано Громадська синергія / Civic Synergy Понеділок, 16 грудня 2019 р.

У дослідженні зазначається, що проблеми для сектору енергетики створювали декілька факторів. Зокрема, будівництво російського проекту «Північний потік-2»; практики в Україні щодо внесення змін в енергетичне законодавство без попередніх консультацій з Енергетичним співтовариством; а також затягування Росією переговорного процесу з Україною і ЄС щодо укладення нового транзитного договору на основі європейського законодавства. Крім того, розширення співпраці України з Росією та Білоруссю щодо імпорту електроенергії ставить у небезпеку цілі задля більш тісної інтеграції з європейськими енергетичними ринками.

«Аналізуючи, як Україна рухається у досягненні 20 цілей, ми побачили, що динаміка трансформацій все ще не відповідає суспільному запиту, їй бракує системності та послідовності. Частково це можна пояснити витраченими зусиллями на передвиборчу кампанію в Україні. Водночас, завдяки низці рішень нової влади протягом вересня-жовтня 2019 року, Україна значно просунулася у реалізації 20 досягнень. Йдеться про кадрові рішення в антикорупційних агенціях, низку рішень на виконання зобов’язань з імплементації Угоди про асоціацію і ПВЗВТ» – зазначив Геннадій Максак, експерт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Рада зовнішньої політики «Українська призма»).

Експерти відзначили помірний поступ у функціонуванні Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вже традиційно з року в рік спостерігається зростання обсягів українського експорту до країн ЄС, а також кількість компаній, яким дозволений вихід на ринок ЄС з продукцією тваринного походження.

«Для України 20 ключових досягнень суттєво поступаються у амбітності імплементації Угоди про асоціацію, хоча й містять певні доповнення до двостороннього треку відносин з ЄС. Нещодавні заяви офіційних кіл та громадськості щодо координації євроінтеграційних зусиль України, Грузії та Молдови є тому підтвердженням. Щодо функціонування ПВЗВТ, то за останній рік були прийняті важливі рішення, необхідні для впровадження авторизованих економічних операторів та режиму спільного транзиту з ЄС. З прийняттям законів щодо гармонізації технічних стандартів виконані важливі передумови, аби Моніторингова місія з ЄС почала оцінювати прогрес України у підготовці до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (АСАА). Завдяки їй українські експортери зможуть вільно продавати власну продукцію на ринку ЄС без додаткової сертифікації в Євросоюзі. Потенційно, Угода ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування»розповів Юрій Вдовенко, національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Серед поступів у сфері судочинства та боротьби з корупцією експерти відзначили:

  • Визнання Конституційним судом України незаконними зобов’язання подавати електронні декларації представниками громадських антикорупційних організацій;
  • Конкурс до Вищого антикорупційного суду, де значним досягненням було залучення незалежних міжнародних експертів до процесу відбору суддів.

Водночас, ініціатива Президента В. Зеленського щодо перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) із залученням Вищої ради правосуддя (ВРП) і міжнародних експертів викликала засторогу у експертів, оскільки залишаються сумніви щодо ефективності таких кроків без зміни підходів до формування самої ВРП.

«В 2020 році добігає кінця дія вказаних 20 досягнень СхП до 2020 року і, скоріш за все, на Саміті Східного партнерства у Загребі в першій половині 2020 року будуть підбивати фінальні підсумки. Тому прогрес у впровадженні в 2019 році завдань, поставлених перед країнами-партнерами, є знаковим для розуміння загальних трендів у країнах СхП. Це впливатиме на формування Європейським Союзом майбутньої політики щодо співпраці з Україною, Грузією, Молдовою, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю. У цьому контексті важливим є наш моніторинг, в якому експерти надали рекомендації як щодо пріоритетів Східного партнерства на 2020 р. так і щодо перегляду політики СхП в цілому», вважає Геннадій Максак, експерт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Рада зовнішньої політики «Українська призма»).

Окремі думки висловлені в матеріалах або озвучені на заході є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Новини

найближчі події

133 запросов за 0,465 секунд.