«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

14-03-2019
iconАналіз політики, адвокація та діалог зацікавлених сторін
Антидискримінація

Експерти обговорили впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС

7 березня, напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок і миру, Бюро соціальних та політичних розробок провело експертну нараду «Оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС щодо дотримання рівності та недискримінації у доступі до праці, надання послуг і соціального забезпечення». Під час заходу було презентовано аналітичний звіт «Аналіз регулювання дотримання рівності та недискримінації у доступі до праці, надання послуг і соціального забезпечення: оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження підготовлено групою експертів за результатами аналізу вітчизняного законодавства – Конституції України, Кодексу законів про працю, Податкового, Цивільного та Господарського Кодексів, понад 150 законів України та більш, ніж 1 тис. підзаконних нормативно-правових актів. Проведена робота дозволила провести правову оцінку Директив ЄС та розробити рекомендації щодо їх впровадження державними інституціями України.

  1. Директива № 79/7/ЄЕC від 19 грудня 1978 р. про поступову імплементацію принципу рівності чоловіків і жінок у сфері соціального забезпечення (Таблиця аналізу відповідності національного законодавства нормам Директиви 79/7/ ЄEC)
  2. Директива № 92/85/ЄЕС про вжиття заходів з поліпшення безпеки та охорони здоров’я на виробництві вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, або годують (Таблиця аналізу відповідності національного законодавства нормам Директиви 92/85/ЄЕС)
  3. Директива Ради 2004/113/ЄC від 13 грудня 2004 р. про імплементацію принципів рівності чоловіків і жінок у доступі до товарів і надання послуг (Таблиця відповідності національного законодавтва нормам Директиви 2004/113/ЄС)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У ході експертної наради учасниками було сформульовано першочергові заходи, необхідні для повного та остаточного завершення імплементації проаналізованих директив.

Для Директиви № 79/7/ЄЕС:

  • закріплення принципу гендерної рівності у спеціальному законодавстві щодо надання окремих видів соціального забезпечення;
  • врегулювання розбіжностей у застосуванні термінів щодо визначення соціальних ризиків, визначених ст. 3 Директиви (стосовно старості, хвороби);
  • вилучення дискримінаційних норм за ознакою статі із Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» (статті 28, 33, 115);
  • визначення та нормативне врегулювання механізму протидії непрямій дискримінації у сфері соціального забезпечення;
    вдосконалення механізму проведення антидискримінаційної та гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення.

Для Директиви № 92/85/ЄЕС:

  • визначення в трудовому законодавстві ключових дефініцій «вагітна працівниця», «працівниця, яка нещодавно народила», «працівниця, яка годує»;
  • встановлення юридичних гарантій у сфері праці для працівниць, які нещодавно народили / годують, виокремлення їх від юридичних гарантій для осіб із сімейними обов’язками – чоловіків та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  • розробка та затвердження обґрунтованих правил оцінки впливу фізичних, хімічних та біологічних агентів та виробничих процесів на здоров’я відповідних працівниць;
  • зміни підходу у трудовому законодавстві із заборони залучення вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили / годують до окремих видів робіт, на неможливість змушувати їх виконувати певні види робіт роботодавцем, як і визначено Директивою;
  • гарантування збереження місця роботи та середньої заробітної плати за вагітною працівницею протягом проходження медичного обстеження у зв’язку із вагітністю, якщо таке обстеження повинно проводитись у робочий час;
  • нормативну регламентацію виняткових випадків, не пов’язаних з їх станом (вагітністю), які дозволили б звільняти вагітну працівницю;
  • визначення на рівні підзаконних нормативно-правових актів переліку чинників (фізичних, біологічних, хімічних), процесів і робочих умов та інших агентів, що створюють загрозу здоров’ю працівниць, вагітності або годуванню.

Для Директиви № 2004/113/ЄС:

  • усунення термінологічних розбіжностей між чинним українським законодавством та положеннями Директиви;
  • розширення кола нормативно-правових актів, в яких проголошується неприпустимість дискримінації за ознакою статі або ж за іншими підставами;
  • скасування норм прямої дискримінації в деяких нормативно-правових актах України;
  • активізація роботи Експертної ради з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі, утвореної при Міністерстві соціальної політики України, а також Експертної ради з питань недискримінації та гендерної рівності при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;
  • розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини задля ефективнішого захисту прав у сфері запобігання та протидії дискримінації;
  • забезпечення ефективного судового захисту особі, яка зазнала дискримінації;
  • збільшення кола виконавців заходів із імплементації положень Директиви за рахунок залучення низки міністерств та відомств;
  • проведення заходів з метою підвищення обізнаності про норми Директиви серед політиків, постачальників послуг та самих громадян;

Основні тези спікерів

Дзвінеслава Чайківська, виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду «Карітас України»: «Символічно, що робота з питань рівності прав жінок презентується напередодні свята – Міжнародного жіночого дня. Добре, що таке широке коло учасників, адже такі змістовні проекти мають робитися колегіально, на базі об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін».

Савчук Сергій, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні: «Міжнародній організації праці цього року виповнюється 100 років і весь цей час ми стоїмо на захисті і удосконаленні стандартів праці. Не лише рівних прав, але й рівних можливостей у сфері праці. Організатори опрацювали значний обсяг матеріалів, об’єднали зусилля кількох аналітичних організацій і отримали змістовний результат. Тепер важливо на основі отриманих результатів чітко зазначити роль і місце жінки в сфері праці – і законодавчо, і на практиці. І тут важливо продовжувати діалог між профспілками, роботодавцями і громадськими організаціями. І у вас,і у нас – спільне поле для діяльності, тому давайте спілкуватися, робити спільну справу».

Олександра Чуркіна, заступниця Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції: «Добре, що є такий громадській моніторинг. Звіт є простим, зрозумілим, без зайвих слів. Більша частина висновків може бути використана для формування дорожньої карти імплементації ЄС та ратифікації подальших документів».

Ростислав Дзундза, голова правління Бюро соціальних та політичних розробок, заступник голови Громадської ради Міністерства соціальної політики України: «Права людини та рівність це ті цінності відкритого суспільства, які притаманні громадській діяльності. Ми, як громадянське суспільство, також є стейкхолдерами процесів реформування,  що передбачені в Угоді про асоціацію з ЄС. Завдяки допомозі і підтримці проекту «Громадська синергія» під егідою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української платформи Україна-ЄС маємо можливість ось уже впродовж трьох років брати участь і в аналітичних розробках, і в спільних експертних проектах. І власне сьогоднішній презентований аналітичний звіт є нашим внеском у виконання Угоди про асоціацію. Насправді базису вітчизняної аналітики щодо гендерних питань бракує, що викликає появу й поширення стереотипів та нерозуміння з широкого кола питань гендерного порядку денного».

Ольга Квашук, менеджерка Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»: «Це вже другий раунд наших спільних справ з Бюро. Ми ефективно співпрацюємо з громадськими організаціями за багатьма напрямами в межах Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, а також Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Дуже добре, що є діалог сторін. І соціальний блок буде далі розвиватися і доповнюватися новими проектами і ми маємо в цій сфері зробити ще чимало».

Ірина Сахарук, пров. фахівець Центру проблем імплементації європейського соціального права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: «Якщо говорити про жінок та гендерну рівність, то законодавство не є досконалим. Антидискримінаційне законодавство значною мірою узагальнююче і обмежено регулює механізм реалізації норм. Немає деталізації застосування цієї відповідальності. Значна частина норм залишається декларативними. Також антидискримінаційні норми мають визначатися в угодах, натомість роботодавці ці норми законодавства сприймають як додатковий тягар. Актуальною є необхідність показувати роботодавцю чому потрібно дотримуватись тих чи інших норм. Досі частина населення розділяє чоловічі та жіночі види робіт і тут також нагальною є робота з подолання стереотипів. Слід застосовувати законодавство та в разі потреби – карати порушників. Основною проблемою є складність доведення дискримінації. Працівники досить часто не вірять, що можуть захистити свої права. І працівник вважає, що краще знайти іншу роботу. Надзвичайно важливо застосовувати терміни, які використовуються в законодавстві ЄС – для коректного тлумачення норм».

Олеся Брязгунова, голова Молодіжного комітету Конфедерації вільних профспілок України, експертка Коаліції «За рівність у праці»: «Жінка може бути дискримінована щодо оплати послуг. Страхові компанії дискримінують жінок через менші виплати. Виникають питання щодо приватного страхування. Сексуальне домагання є однією із важливих проблем, яка набуває розголосу останнім часом – відсутнє конкретне визначення цієї дефініції. Зберігається тенденція, що товари для жінок мають більшу вартість, ніж аналоги для чоловіків (так званий «рожевий» податок). Це є дискримінацією у ціноутворенні. Потрібно моніторити і аналізувати ціни на аналогічні товари для чоловіків та жінок. Зусиль самого лише Міністерства соціальної політики недостатньо, потрібно залучати всі інші урядові структурні підрозділи та державні органи влади. Також важливим видається активізація роботи служби статисти – потрібно мати більше статистичної бази для здійснення фахового аналізу».

Леонід Ільчук, в.о. директора НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України: «У повній мірі жоден документ не може бути приведений (імплементований) ідентично до міжнародних документів. Це пов’язано з тим, що Україна має свої особливості і традиції, а при розробці (доопрацюванні) національної законодавчої бази превага надається національному законодавству. Також не вимагається точно копіювати рекомендації і Директиви, а лише (по можливості) їх врахувати в національному законодавстві України. Відтак, просування гендерно-орієнтованих заходів має природним чином вписуватися в закони. Аналіз практики роботи Мінсоцполітики з питань імплементації в національне законодавство зазначених документів свідчить про досить плідну, але ще не достатню роботу в цьому напрямі».

 

 

 

 

 

Новини
141 запросов за 0,522 секунд.