«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

09-01-2019
iconАналіз політики, адвокація та діалог зацікавлених сторін
Угода про асоціацію

Основні тези спікерів з прес-конференції «Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік»

19 грудня проект «Громадська синергія» у партнерстві з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС провів прес-конференцію «Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік». Під час заходу експерти презентували дослідження «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання угоди між Україною і ЄС». У ньому проаналізована імплементація Угоди про асоціацію у секторах, де передбачене відкриття внутрішнього ринку ЄС у разі виконання Україною «домашнього завдання» з нормативно-регуляторного наближення: технічне регулювання (ринок промислових товарів), митні процедури, цифровий ринок, фінансові послуги, державні закупівлі, енергетика (газовий ринок).

Представляємо до вашої уваги основні тези спікерів прес-конференції.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

  • Хочу висловити подяку Європейському Союзу за те, що Україну продовжують політично підтримувати – є чітке розуміння необхідності відновлення територіальної цілісності і суверенітету країни, є засудження дій РФ у Чорному морі проти українських кораблів. Ця політична підтримка надзвичайно важлива – світ розуміє, що Україна діє відповідно до міжнародного права в той час, коли РФ його абсолютно порушує.
  • Україна протягом останнього року багато працювала, щоб визначити свої пріоритети щодо економічної інтеграції. Вони були відображені в декларації 20 саміту Україна-ЄС – сфера енергетики, цифровий ринок, митна політика, технічне регулювання, свобода юстиції і безпеки.
  • Ми відчуваємо, що для ЄС важливо, аби Україна не зменшувала темпи (реформ – ред.) під час виборчої кампанії у 2019 році. Для України так само важливо, щоб під час виборів до Європарламенту та зміни складу Єврокомісії було чітке розуміння – над чим і як продовжує працювати ЄС з Україною.
  • Україні вдалося отримати згоду і розуміння ЄС, що в деяких сферах нам потрібно приходити до оновлення додатків до Угоди про асоціацію, оскільки право ЄС розвивається і Україна готова поглиблювати реалізацію зобов’язань, щоб максимально інтегруватися в окремі ринки Європейського Союзу. Ми дійшли згоди, щоб визначити подальший механізм, як ми можемо рухатися відповідно до оновлення додатку XXVII по енергетиці. Для нас важливо, щоб після проведення усіх реформ в Україні, ми могли розраховувати на ставлення до нас, як до країни, що є частиною внутрішнього енергетичного ринку ЄС.
  • У секторі свободи, юстиції і безпеки для нас важливо, що ми вийшли на конкретику тих напрямків, де будемо поглиблювати взаємодію з ЄС – забезпечення кібербезпеки, протидія кіберзагрозам, протидія дезінформації, розбудова спільного управління кордонами.
  • У митній сфері ми сподіваємося на прийняття (Верховною Радою – ред.) законопроекту щодо уповноважених економічних операторів. Це дозволить рухатися набагато серйозніше у напрямку зменшення бар’єрів, які є у митній взаємодії між Україною та ЄС.

 

Хюг Мінгареллі, голова Представництва Європейського Союзу в Україні

Голова Представництва ЄС розповів про проведення Ради асоціації.

  • Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні сказала, що були надані інструкції мобілізувати додаткові засоби задля економічної і соціальної допомоги Азовському регіону, який зачепила агресія Росії.
  • Віце-президент Європейської Комісії з питань Енергетичного Союзу Марош Шефчович зазначив, що Україні потрібно продовжувати рух у напрямку анбандлінгу «Нафтогазу» та компаній, які займаються розподілом електроенергії, а також забезпечити незалежність енергорегуляторів та прозорість у розподілі газу. Він пояснив, що є нова пропозиція провести наступний раунд тристоронніх переговорів за участі України та Росії щодо майбутнього контракту по транзиту газу у середині січня.
  • Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган підкреслив, що другий транш макроекономічної допомоги (500 млн. євро) може бути виділений весною, якщо Україна виконає поставлені вимоги. Він також підкреслив, що виділені кредитні кошти не повинні залишатись невикористаними.
  • Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні привітала амбіції України поглибити секторальну співпрацю по ряду напрямів, зокрема у цифровій сфері, митниці та енергетиці. Вона також підкреслила, що з боку ЄС вже розпочалась робота щодо внесення зміни до додатку XXVII (щодо енергетики) до Угоди про асоціацію.

 

Ольга Стефанішина, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції

  • Вперше Україна почала говорити про спільний (з ЄС – ред.) моніторинг виконання Угоди про асоціацію.
  • На першу частину 2019 року ми хочемо сформувати т. зв. «важкий пакет» євроінтеграційних законів, і «просунути» їх в парламенті до весни цього року.
  • Після публікації Угоди про вихід Британії з ЄС радикально змінилась риторика стосовно підписання Угоди по спільний авіаційний простір. Наразі у спільній заяві (за підсумками Ради асоціації – ред.) зазначається бажання сторін (України та ЄС – ред.) підписати Угоду якомога швидше.
  • По енергетиці ми оновлюємо додаток XXVII, який міститиме не лише перелік актів ЄС, що мають бути імплементовані, але також передбачатиме механізм оцінки й моніторингу прогресу України у наближенні законодавства, а також – що найбільш важливе для України – підготовку щороку спільних рекомендацій Ради асоціації за результатам досягнення прогресу виконання цієї Угоди.
  • У липні Україна передала (ЄС – ред.) дорожню карту інтеграції України в цифровий ринок Європейського союзу. Вже в січні цього року в Україну має приїхати офіційна місія Єврокомісії, яка буде оцінювати українську правову, інституційну, технічну інфраструктуру і це, фактично, буде початком переходу у цифровий безвіз. Для України важливо вийти на спільне бачення і сформувати спільний план дій. Київ розраховує, що десь у першій половині 2019 року ми матимемо план цифрової лібералізації з ЄС.
  • ЄС готовий більш активно долучатися до роботи в сфері митної політики. Але це одна з тих сфер, де в України дуже багато домашнього завдання і ми, в першу чергу, повинні продемонструвати політичну волю. Як тільки будуть проголосовані необхідні закони, Україна зможе більш серйозно рухатись у напрямку приєднання до відповідної конвенції.

 

Тарас Качка, радник зі стратегічних питань Міжнародного фонду «Відродження»

  • У нас один з найкращих періодів за історію відносин з Європейським Союзом. Це стосується питань безпеки, макрофінансової та технічної допомоги.
  • Але разом з тим, сьогодні Україна не має жодного напряму, де українська амбіція економічно інтегруватися (до ЄС – ред.) дійсно реалізується. Європейський Союз уникає спільності у діях по виконанню Угоди про асоціацію, тобто концепція «домашнього завдання» в Угоді про асоціацію домінує (на відміну від концепції інтеграції до ринку ЄС – ред.).
  • Показова ситуація, що існують відмінності в оцінці (щодо виконання Угоди про асоціацію – ред.) від громадянського суспільства, Уряду України та Європейського Союзу. У нас також відсутнє бачення з обох сторін, як використовувати інструменти інтеграції для завершення реформ в Україні, які вже розпочалися, і як забезпечити їх незворотність.
  • Європейський Союз сильно підтримує Україну у судовій реформі. Можна по-різному ставитись до успіхів судової реформи, але процес можливого приєднання України до Lugano Convention був найкращим індикатором успішності завершення цієї реформи. Якщо Україну справді запрошують до Lugano Convention, то це означає, що до судової системи України є довіра від судових систем Європейського Союзу.
  • Допоки ми (Україна і ЄС – ред.) спільно не говоримо про інтеграцію в будь-якому секторі – енергетика, цифровий ринок, митниця – ми й далі живемо напівавтономно, що, в принципі, розхолоджує реформи в Україні. По митниці це яскравий приклад – закон про уповноважених економічних операторів не зрушується з місця вже дуже давно. Причина у тому, що ніхто не бачить перспектив у цій ідеї, оскільки немає підтвердження з боку ЄС, що ця ідея реалізується у спрощення процедур на митниці при торгівлі між Україною та ЄС.

 

Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»

  • Особливість Угоди про асоціацію полягає у тому, що вона не є статичною і передбачає певну динаміку. В Угоді передбачені положення, які дозволяють змінювати її зміст.
  • В Угоді про асоціацію, як правило, немає визначення терміну, коли ЄС має надати доступ до внутрішнього ринку, але є достатньо чіткі терміни, коли Україна має виконати своє домашнє завдання.
  • Якщо взяти до уваги, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі тимчасово застосовується з 1 січня 2016 року, то станом на зараз Україна вже мала б виконати зобов’язання, як мінімум у чотирьох сферах і, відповідно, варто було б очікувати, що в них Україна отримає доступ на внутрішній ринок ЄС. Сьогодні ми маємо одну таку сферу – державні закупівлі, але це відбулося не в рамках Угоди про асоціацію, а в рамках Світової організації торгівлі. Як мінімум у трьох сферах ми не маємо такого прогресу. На це є різні причини – переважно через затримку з боку України.
  • В одній зі сфер, що стосується укладання угоди АСАА, нам здається, м’яч знаходиться на полі Європейського Союзу і Україна виконала практично все.
  • На 2019 рік найбільшим пріоритетом з економічної, політичної і безпекової точки зору має бути інтеграція до газового ринку. Наприкінці 2019 року завершується контракт з «Газпромом» і з 2020 року має бути інша реальність.
  • Ми пропонуємо Україні офіційно звернутися до Європейського Союзу з пропозицією зробити оцінку відповідно до європейської методології щодо судової системи та боротьби з корупцією.

 

Сергій Бедаш, заступник директора Департаменту митної політики – начальник відділу політики митних формальностей

  • Сьогодні Україна вже має домовленість з Європейським Союзом щодо підтримки у впровадженні технічної частини Конвенції про процедури спільного транзиту.

 

Юлія Зайченко, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства юстиції

  • Варто пам’ятати, що 3 розділ Угоди про асоціацію «Юстиція, свобода та безпека» не має додатків. Це загальне розуміння того напрямку і пріоритетів в якому відбувається співпраця з ЄС.
  • Ми розробили новий порядок денний у сфері юстиції, свободи, та безпеки, який містить 6 сфер – захист персональних даних, співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами, робота щодо руху осіб та забезпечення у його рамках моніторингу виконання лібералізації вимог у постмоніторинговому просторі, боротьба з легалізацією відмивання коштів та фінансуванням тероризму, боротьба зі злочинністю та корупцією, співробітництво у напрямку кібербезпеки. Порядок денний був прокомунікований зі стороною ЄС під час Підкомітету «Юстиція, свобода та безпека». В жовтні він був переданий стороні Європейського Союзу під час Комітету асоціації і вже ми почули від ЄС, що вони готові поглиблювати співпрацю у цьому напрямку. Цей новий порядок денний є орієнтиром, завдяки якому ми розуміємо, які конкретні кроки, не маючи додатку до цього розділу, ми повинні виконувати.
  • В ЄС розроблений спеціальний механізм моніторингу та розуміння системи роботи кожної держави-члена у напрямку юстиції. У рамках нашого прядку денного ми наголосили, що хочемо розвивати схожий механізм або бути долученим до нього у рамках моніторингу та єдиних індикаторів сектору. ЄС вже відповів, що буде проведено дослідження країн Східного партнерства, у рамках якого перевірятиметься прогрес у секторі юстиції і будуть конкретні індикатори його успіху та функціонування.

 

Вероніка Мовчан, академічний директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

  • Експорт з України до ЄС зростає вдвічі швидше, ніж експорт до інших країн світу. Цьому сприяють ті можливості, які вже є, дуже активна євроінтеграційна риторика, а також кількість проектів, які допомагають бізнесу вийти на ринок ЄС.
  • Активно зростає асортимент продукції, який виходить на ринок ЄС. Також на ринок виходять малі й середні підприємства.
  • Наразі Україна фактично має доступ на ринок державних закупівель ЄС через Угоду про публічні закупівлі Світової організації торгівлі. Вона дозволила нам зайти майже на ті самі ринки, в майже тих самих порогових значеннях, які б мала дати Угода про асоціацію.
  • За 10 років ЄС повністю переглянув розуміння того, яким є фінансове регулювання і Україна в деяких частинах йде вперед (адаптуючи своє законодавство до європейського – ред.), оскільки це потрібно нам. Однак, треба зрозуміти, де баланс між регулюванням на рівні спільного ринку та вартістю цього регулювання без користування можливостями європейського спільного ринку.

 

Дмитро Луценко, незалежний експерт

  • У сфері технічних бар’єрів українська промислова продукція поки що позбавлена можливості вільного доступу до європейського ринку. Угода АСАА повинна усунути ці бар’єри. Вона створює такі умови, коли українській виробник, який виготовив щось в Україні, може раз провести оцінку відповідності в Україні або Європі, і ця продукція потім може вільно обертатися на ринку України та ЄС.
  • Для укладання Угоди АСАА Україна фактично повністю прийняла все горизонтальне законодавство (7 законів), технічні регламенти знаходяться в процесі виконання, приймаються стандарти, інфраструктура готується, дублюючі режими теж скасовуються. Сьогодні м’яч у цьому питанні (укладанні Угоди АСАА – ред.) знаходиться на полі ЄС.
  • Наразі складаються великі проблеми у деяких імпортерів, оскільки європейські вимоги дуже обтяжливі. Якби, наприклад, була укладена угода АСАА, було б дуже вигідно. Але зараз Україна поставила в певних секторах імпортерів у дуже жорсткі умови.

 

Олена Павленко, голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, президент DIXI Group

  • У 2019 році завершується угода з Росією по транспортуванню газу, тому необхідно запустити новий процес щодо його транспортування територією України. Були ідеї підписати ще одну угоду, але це не є гарний варіант. Кращий варіант це рухатись у напрямку, закладеному Угодою про асоціацію.
  • Я дуже рада, що на засіданні Ради асоціації була окрема теза про інтеграцію енергетичних ринків – це те, що ми повинні зробити протягом 2019 року. Це завдання для України та ЄС. Україна має зробити належним чином анбандлінг. З європейської сторони Україні потрібна підтримка у супроводі цього процесу, підтримка в роботі з міжнародним партнером, який потім стане партнером для українського оператора газотранспортної системи, недопуск запуску альтернативних газопроводів («Північний потік-2»).

 

Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів»

  • Я вважаю, що новий порядок (денний у сфері юстиції, свободи та безпеки – ред.) з’явився вчасно.
  • Важливо, щоб завдання, які ми ставимо перед собою, були не тільки ініціативою зі сторони України, а також знаходили інтерес з боку ЄС. Мені здається, що новий порядок (денний у сфері юстиції, свободи та безпеки – ред.) містить, як мінімум три напрямки в яких ми можемо точно розраховувати на потужний інтерес, взаємодію і співпрацю з Європейським Союзом – інтегроване управління кордонами, міграційна політика, візова політика.
  • Є необхідність до березня 2019 року вийти з більш детальним планом заходів, який може містити новий порядок (денний у сфері юстиції, свободи, та безпеки – ред.). Цей план потребує розуміння, які переваги міститимуть завдання для України та Європейського Союзу, щоб посилити зацікавленість і залученість ЄС у процес виконання завдань.

Відео з прес-конференції

Новини
146 запросов за 0,481 секунд.