«Громадська синергія» – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ:

Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження»

01-06-2019
iconАналіз політики, адвокація та діалог зацікавлених сторін

Реформа державної допомоги повинна забезпечити стимулюючий ефект, прозорість підтримки та конкурентне середовище – підсумки круглого столу

30 травня 2019 року Інституту економічних досліджень та політичних консультацій провів круглий стіл «Державна підтримка: між бізнесом, зобов’язаннями та бюджетними обмеженнями». Експерти, представники влади та бізнесу обговорили те, як повинна формуватися політика державної підтримки підприємств в Україні коли є запит бізнесу, обмежені бюджетні ресурси та зобов’язання перед міжнародними партнерами.

 

OK_State_aid«Очікування державної підтримки серед бізнесу протягом останніх років зросло і досягло рекордного рівня. Так, результати регулярних опитувань керівників підприємств, що проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), показують, що у першому кварталі 2018 року державна підтримка повернулась в топ-5 очікуваних бізнесом реформ після трьох років відсутності в такому переліку”, – розповіла Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД.

 

YA_State_aidЗа словами наукового співробітника ІЕД Євгена Ангела, чинний Закон про державну допомогу суб’єктам господарювання був прийнятий в рамках Угоди про асоціації з ЄС. За ним Кабінет міністрів України встановив чіткі критерії оцінки допустимості допомоги, наприклад: забезпечення розвитку регіонів, підтримка МСП. Існують також обмеження, такі як: частка державної допомоги у вартості проекту чи розмір кредитів. «Але обмеження в 2 млн євро на кредит для мікропідприємства радше знімає питання про обмеження і підіймає питання про ресурси держави» – підсумував експерт.

 

VK_State_AidЗа словами старшого наукового співробітника ІЕД Віталія Кравчука, історично масштаб держпідтримки в Україні був досить великим. В 2012 році держпідтримка підприємств лише у вигляді податкових пільг та бюджтного фінансування становила близько  7% ВВП. На сьогодні, обсяги та «асортимент» допомоги значно скоротився і становить близько 1% від ВВП, що є співрозмірним з   країнами ЄС. Менше – лише в Португалії та Ірландії, які отримали «бейлаут». Експерт вважає, що, зважаючи на велику кількість реформ, які Україна впроваджує, простір для розширення обсягів держдопомоги видається досить обмеженим.

 

AA_State_aid«Реформа державної допомоги в України, яка запроваджена Законом має на меті створення конкурентного нейтралітету», – розповіла Анна Артеменко, Державний уповноважений АМКУ. Для цього створено реєстр держдопомоги, проводиться оптимізація витрат (принцип пропорційності) для виконання цілей держдопомоги, враховується стимулюючий ефект на підприємця. В рамках Угоди про асоціацію, Україна має перехідний період до 2022 року, в межах якого всі програми державної допомоги повинні бути приведені у відповідність з міжнародними зобов’язаннями.

 

AS_State_aidАндрій Слабінський, директор офісу розвитку МСП, розповів як працює ця структура:. «Утворення офісу стало можливим завдяки коштам ЄС та стало перехідним етапом до створення постійно діючої інституції, яка опікується справами МСП». Наразі офіс займається створення веб-порталу, який збере в одному місці всі корисні сервіси держави для підприємців та інформуватиме про доступні можливості, створенням регіональних центрів підтримки підприємництва, а також адвокуванням нових програм для розвитку МСП на національному та регіональному рівнях.

 

OE_State_aidКоординатор проекту Unlimit Ukraine Олена Еро розповіла про свій проект. «Це – проект підтримки малого бізнесу, який виник на базі Європейської бізнес-асоціації, до якого вже входить понад 800 підприємців». За словами пані Олени, цей проект не фінансує бізнес, але проводить  освітні заходи та консультацій, а також  нетворкінг-зустрічі з представниками великого бізнесу. «Стосовно держпідтримки, малий бізнес практично не обізнаний з чинними програмами та й не вірить в можливість отримання такої підтримки. Натомість він надає перевагу зменшенню рівня податкового навантаження».

 

RH_State_aidРуслан Гашев, головний радник виконавчого директора Офісу із залучення та підтримки інвестицій, вважає, що про  механізми державної підтримки підприємств мало говорять. Він наводить приклад Німецько-українського фонду, який був утворений 20 років тому на підставі указу президента України, й існує до сьогодні. «Цей фонд співпрацює з КМДА, а також Тернопільською, Івано-Франківською та Вінницькою ОДА та компенсує половину відсоткової ставки від кредиту в гривні. При цьому розмір проблемних активів в портфелі кінцевих позичальників на сьогодні становить не більше 5%», – додав експерт.

 

VP2_State_aidНа думку Вадима Пянковського, заступника начальника управління бізнес-клімату КОДА, місцеві бюджети зараз спроможні брати на себе функцію підтримки бізнесу. «5 міст обласного значення в Київській області сьогодні мають депозити в банках і на 2019 рік Київська область заклала 9 млрд прибутків. У Білій Церкві, для прикладу, також працює Німецько-український фонд, який заклав 500 тисяч гривень на погашення відсоткових ставок», – повідомив він.

 

 

PK_State_aidПавло Коваль, генеральний директор «Української аграрної конфедерації», вважає, що підходи до державної підтримки в сільському господарстві України не можуть співпадати з підходами в ЄС. «В ЄС та Україні дуже відрізняється устрій сільськогосподарського виробництва. Понад 90% ферм ЄС, на відміну від України, – це сімейні ферми. Крім цього, через невідповідну градацію підприємств, за чинним законодавством України, 90% аграрного бізнесу – це малі підприємства». Таким чином, зараз в Україні одна програма підтримки може бути розрахована і на сімейну ферму і на агрохолдинг. Відповідно така політика підтримки не є ефективною. «Щоб держпідтримка при обмеженому бюджеті була ефективною, потрібно поділ підприємств гармонізувати з європейським і визначити критерії поділу – хто що створює, яке місце і роль підприємств в загальній структурі» – підсумував спікер.

Відеозапис цих та інших виступів можна переглянути нижче

Захід відбувся в рамках у рамках проекту «Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС», який здійснюється Інститутом економічних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Громадська синергія».

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»

Новини
142 запросов за 0,483 секунд.