Євроінтеграційні амбіції України на 2020 рік: підсумки публічної дискусії

21 січня у Києві відбулась публічна дискусія «Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік», яку організував проєкт «Громадська синергія» у співпраці з «Європейською правдою» та Українською стороною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. За тиждень до Ради асоціації провідні громадські експерти в сфері європейської інтеграції обговорили з представниками українського уряду та ЄС, якими мають бути рішення Ради, щоб відкрити можливості глибшої інтеграції України до Європейського Союзу. Результати дискусії лягли у фінальну версію документу «Пріоритети розвитку асоціації з ЄС: очікування українських громадських експертів».

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, що серед пріоритетних тем засідання Ради Асоціації Україна-ЄС у Брюсселі 28 січня будуть обговорюватися участь України у новій ініціативі Європейської Комісії – Європейській зеленій угоді, актуалізація Угоди про асоціацію України та ЄС, «промисловий безвіз» та спрощення митних процедур.

Матті Маасікас, голова Представництва Європейського Союзу в Україні, порадив Україні у відносинах з ЄС демонструвати поряд з амбіціями наполегливість у відстоюванні власних євроінтеграційних намірів.

«Я цілковито переконаний, що лідери ЄС будуть дуже уважно прислухатись до того, що Україна скаже про Green Deal, про те, як вона планує узгоджувати свій курс з одним із найважливіших пріоритетів чинної Комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн» – додав, голова Представництва Європейського Союзу в Україні.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, висловила очікування, що на Раді Асоціації також розглянуть питання переформатування Східного партнерства. «Має бути зазначена амбіція, що взаємини в рамках багатостороннього механізму мають бути пріоритезовані і відокремлені для України, Молдови і Грузії,» –  резюмувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Обговорювались під час заходу і результати виконання економічної частини Угоди про асоціацію.

«Із 8 проаналізованих секторів за Угодою про асоціацію Україна близька до виконання «домашнього завдання» у трьох секторах – технічне регулювання, державні закупівлі, галузь природного газу. Відповідно, якщо Україна виконує своє домашнє завдання, виникає питання, коли ЄС має виконувати свою частину зобов’язань за Угодою» – зазначив Дмитро Шульга, керівник проекту «Громадська синергія», презентуючи результати дослідження «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС».

Також учасники дискусії обговорили перспективи оновлення Угоди про асоціацію, що поділяють як експерти, так і представники українського Уряду. Необхідність осучаснення Угоди зумовлена змінами до права ЄС, а також прогресом двосторонніх політичних та торговельних відносин за майже 10 років від часу завершення переговорів щодо чинного тексту Угоди.

«В оновлення Угоди про асоціацію ми хочемо в першу чергу вкладати серйозний підхід до економічної інтеграції. Друга складова – усі нетарифні речі у торгівлі і передусім це питання довкілля, зміни клімату і Green Deal. Третій елемент – сільськогосподарська політика» –  зазначив Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Українські  громадські експерти з різних галузей, охоплених Угодою про асоціацію, зокрема, представники Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС виклали власні очікування щодо результатів розвитку відносин між Україною і ЄС в окремому документі. У ньому пропонуються зміни до Угоди про асоціацію, а також певні індикатори, які експерти рекомендують досягти міжнародним партнерам цього року та у середньостроковій перспективі у пріоритетних сферах європейської інтеграції, а саме:

• Юстиція, свобода, безпека
• Торгівля, митниця та санітарні і фітосанітарні заходи
• АСАА
• Цифровий порядок денний
• Енергетика
• Довкілля
• Транспорт

Під час обговорення документу Вероніка Мовчан, науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, назвала два шляхи, якими повинна рухатися Україна у розвитку торгівлі з ЄС – прибрати тарифні бар’єри і якнайшвидше працювати над подоланням нетарифних бар’єрів. У другому випадку ми говоримо про реформу митниці, де відбувся значний прорив за останні 6 місяців; взаємне визнання з ЄС авторизованих економічних операторів;  ефективне впровадження Системи спільного транзиту з ЄС; подолання торговельних бар’єрів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів; врегулювання питання між Україною та ЄС щодо дозволів на автомобільні вантажні перевезення тощо.

Водночас, за словами Олени Павленко, президента DIXI Group, KPI для України на 2020 рік у частині анбандлінгу, транзиту і подальшої інтеграції до газового ринку може полягати в укладанні прямого контракту про транспортування газу між оператором газотранспортної системи України та хоча б однією європейською компанією.

Рада асоціації, що відбудеться 28 січня 2020 року, покаже, наскільки врахували Київ та Брюссель рекомендації експертів щодо підвищення євроінтеграційних амбіцій і, зокрема, осучаснення Угоди про асоціацію. Водночас, виконання чинних зобов’язань Угоди про асоціацію залишається завданням №1 на 2020 рік і потребуватиме консолідації зусиль і органів влади, і громадянського суспільства України.